Земельний паспорт

Покрокова методичка по створенню Земельного паспорту для учнів 5–9 класів. Наскрізний STEM-курс «Власний будинок»: навчальна модель, яку учень доповнює протягом п’яти років.

Земельний паспорт — це не просто малюнок меж, рел’єфів, умовних позначок тощо. Це послідовне пояснення того, яка ділянка розглядається, які умови впливають на неї, де найдоцільніше розмістити будинок, як організувати доступ і простір та які питання потрібно перевірити перед реальним проєктуванням.

У 5 класі ти вчишся зображати й пояснювати. У 6 класі — аналізувати форму й зони. У 7 класі — узгоджувати правовий статус будинку, межі, доступ і можливі мережі. У 8 класі — перевіряти вплив природних умов і маршрутів. У 9 класі — обґрунтовувати остаточне рішення, порівнювати альтернативи та чесно позначати межі своєї навчальної моделі.

Зміст

• Як працювати з цією методичкою
• 5 клас
• 6 клас
• 7 клас
• 8 клас
• 9 клас
• Додаток А. Універсальні шаблони для копіювання в зошит
  • 1. Картка ділянки
  • 2. Таблиця «Факт, припущення чи питання?»
  • 3. Журнал змін між версіями
  • 4. Короткий чекліст для перевірки плану однокласником

Як працювати з цією методичкою

Ти створюватимеш земельний паспорт поступово. У 5-му класі ти намалюєш першу схему ділянки. У 6-му — уточниш її форму, пропорції, природні умови та зони. У 7-му — перетвориш схему на проєктний план із будинком, під’їздом і можливими точками підключення мереж. У 8-му — врахуєш сонце, вітер, стік води та маршрути. У 9-му — перевіриш усі рішення, порівняєш альтернативи й підготуєш фінальну версію.

Це принцип послідовності: кожен новий паспорт містить попередні результати й додає до них нові відомості. Не потрібно щоразу починати з нуля.

Важливі правила

1. Працюй з умовною ділянкою. Не обов’язково мати власну земельну ділянку, кудись ходити, вимірювати місцевість, шукати документи чи збирати дані на місці. Придумай ділянку самостійно або використовуй навчальну ситуацію, яку запропонує вчитель.
2. Усі числа в цій методичці — лише приклади. Не потрібно відтворювати наведені розміри, відстані, площі чи ціни. Якщо для завдання потрібні величини, ти можеш обрати власні умовні значення або рахувати в умовних клітинках, кроках чи одиницях.
3. Не намагайся вгадати «правильну» ділянку. Важливо, щоб ти міг пояснити власні рішення й показати, як одне рішення впливає на інше.
4. Потрібні лише папір і ручка або олівець. Потрібно все писати і креслити від руки. Лінії не мусять бути ідеальними. Якщо хочеш виправити рішення, зроби нову версію аркуша, а стару збережи.
5. Позначай припущення. Якщо ти не знаєш реального значення, не вигадуй його як факт. Напиши: «умовно прийнято для навчальної моделі».
6. Це не офіційний земельний чи кадастровий документ. Ти створюєш навчальну проєктну модель. Для реального будівництва межі, обмеження, відстані, ґрунти, мережі та нормативні вимоги перевіряють за документами й за допомогою відповідних фахівців.

Що потрібно мати наприкінці кожного етапу

• аркуш із планом ділянки;
• короткі письмові відповіді на запитання з інструкції;
• умовні позначення, щоб інша людина могла прочитати твій план;
• коротке пояснення важливих рішень;
• позначку версії: Земельний паспорт v1, v2, v3, v4 або фінальна версія.

Принцип інженерного проєктування

Для кожного важливого рішення пройди один і той самий цикл:

Питання → дані або припущення → варіанти → вибір → перевірка → висновок.

Наприклад: «Де краще розташувати будинок?» → «Вхід з боку дороги, сад на тихішій частині, воду потрібно відводити від будинку» → намалюй кілька варіантів → обери один → перевір, чи залишилося місце для проходу, зелені й мереж → запиши причину вибору.

5 клас

Версія 1 — «Я розумію ділянку та створюю перший план»

Мета

Створити простий план умовної ділянки, показати її межі, оточення, сторони світу та важливі природні й створені людиною об’єкти. На цьому етапі не потрібно креслити в масштабі чи вказувати точні розміри.

Крок 1. Визнач, для чого потрібна ділянка

Перш ніж малювати, уяви, хто користуватиметься будинком і що має бути поруч із ним. Відповідай коротко, конкретними фразами.

Запиши:

• Для кого призначений будинок? Наприклад: для однієї людини, пари, родини або кількох поколінь.
• Що обов’язково має бути на ділянці? Наприклад: місце для відпочинку, невеликий сад, місце для зберігання речей або зручний підхід до входу.
• Що важливіше для майбутніх мешканців? Наприклад: тиша, сонячне місце, короткий шлях від дороги до входу, більше зелені.
• Чого бажано уникнути? Наприклад: розміщення входу безпосередньо біля господарської зони або прокладання маршруту через місце відпочинку.

Не потрібно обирати всі наведені приклади. Запиши власні відповіді. Вони стануть критеріями для вибору місця будинку.

Заповни:

Моя умовна ділянка призначена для __________________________________.

Найважливіші потреби майбутніх мешканців: ____________________________.

На ділянці обов’язково має бути ______________________________________.

Під час розміщення будинку потрібно уникнути _________________________.

Крок 2. Намалюй межі ділянки

1. Посередині аркуша намалюй замкнену фігуру довільної форми. Це межа твоєї умовної ділянки.
2. Обери просту або складнішу форму: прямокутну, майже квадратну, витягнуту або неправильну. Жодна форма не є обов’язковою.
3. Не потрібно записувати точні довжини сторін. На цьому етапі достатньо показати форму та зрозуміло відокремити ділянку від території навколо.
4. Якщо зручно, познач кути літерами А, Б, В, Г. Для складнішої форми додай інші літери.
5. Під планом напиши: «Умовна ділянка. Межі вигадані для навчального проєкту».

Приклад схематичного зображення — його не потрібно копіювати точно:

                         ПІВНІЧ
                            ↑
       територія навколо    |     сусідня ділянка
                 А--------------------Б
                /                      \
               /                        \
              Д--------------------------В
                дорога або під'їзд

Запиши відповіді:

• Яку форму має моя ділянка? __________________________________________.
• Які її сторони або частини межують із дорогою чи проходом? ____________.
• Що розташовано за іншими межами? ____________________________________.
• Чому обрана форма може бути зручною або незручною для будинку? ________.

Крок 3. Покажи, що знаходиться навколо

Тепер ділянка має бути не ізольованою фігурою, а частиною навколишнього простору.

1. За межами ділянки додай кілька умовних об’єктів. Можна обрати їх самостійно: дорога, пішохідна стежка, сусідній будинок, дерева, парк, поле, водойма, господарська споруда.
2. Познач лише ті об’єкти, які мають значення для твого проєкту. Не потрібно заповнювати кожен вільний куточок малюнка.
3. Розташовуй об’єкти так, щоб було зрозуміло, з якого боку вони знаходяться.
4. Біля кожного об’єкта постав короткий підпис або символ, який поясниш у легенді.

Наприклад:

                         ↑ Пн
          дерева         |      сусідня ділянка
             ♣     ♣     |   +---------------+
       +-----------------------------+
       |                             |
       |        МОЯ ДІЛЯНКА           |  сусідній
       |                             |  будинок
       +-----------------------------+
       ====== дорога / підхід ========

Це лише приклад. Символи можна замінити простими словами: «дерева», «дорога», «сусідня ділянка».

Відповідай на конкретні запитання:

• З якого боку найзручніше підходити до ділянки? Чому? ________________.
• Які об’єкти навколо можуть створювати зручність? ____________________.
• Які об’єкти можуть створювати незручність або потребують уваги? ______.
• Де, на твою думку, буде найбільш приватна частина ділянки? ___________.

Крок 4. Познач сторони світу

1. На плані намалюй стрілку Пн ↑.
2. Познач південь унизу, схід праворуч, захід ліворуч — якщо стрілка півночі спрямована вгору.
3. Умовно обери, з якого боку ділянки розташована дорога. Не потрібно визначати справжній напрямок на місцевості.
4. Перевір, що підписи «північ», «південь», «схід», «захід» не суперечать стрілці.

                   Пн
                   ↑
             Зх ←  +  → Сх
                   ↓
                   Пд

Запиши:

• З якого боку ділянки розташована дорога? ____________________________.
• Яка частина ділянки віддалена від дороги? ___________________________.
• Де можна було б передбачити тихе місце для відпочинку? _______________.

Крок 5. Додай природні об’єкти й поверхню ділянки

У межах своєї ділянки намалюй або підпиши умовні природні елементи. Ти можеш самостійно визначити, які з них існують у твоїй навчальній моделі.

Обери та познач:

• дерева або кущі;
• ділянку трави чи саду;
• місце, де може накопичуватися вода;
• відкриту, вільну від великих об’єктів частину;
• умовну характеристику ґрунту: наприклад, піщаний, глинистий або змішаний.

Якщо не хочеш додавати певний об’єкт, не додавай його. Важливо, щоб на плані було зрозуміло, що вже займає простір, а що залишається вільним.

Запиши:

• Які природні елементи я залишаю у своєму проєкті? ____________________.
• Яку частину ділянки варто зберегти вільною? Чому? ____________________.
• Який тип ґрунту я умовно обираю для навчальної моделі? _______________.
• Чи є на схемі місце, де може збиратися вода? Якщо так, де? ____________.

Поки що не потрібно доводити, що обраний ґрунт чи рух води відповідають реальній місцевості. Це припущення, яке можна буде уточнити в наступних класах.

Крок 6. Запропонуй місце для будинку

Не малюй відразу єдиний остаточний варіант. Спочатку перевір кілька можливостей.

1. На чернетці намалюй три маленькі копії контуру ділянки.
2. У кожній копії познач будинок простим прямокутником або іншою простою фігурою.
3. У кожному варіанті покажи, з якого боку люди входитимуть на ділянку й до будинку.
4. Подумай, чи залишиться місце для проходу, зелені та господарських потреб.
5. Порівняй варіанти за критеріями з таблиці.

У клітинках можна писати «так/ні», «зручно/незручно» або коротке пояснення. Власні критерії важливіші за спробу вгадати один правильний варіант.

Обери попередній варіант і допиши:

На цьому етапі я обираю варіант ______, тому що ______________________.

Пізніше я готовий/готова переглянути це рішення, якщо __________________.

Крок 7. Створи легенду та оформи першу версію

Легенда — це пояснення символів на плані. Намалюй її збоку або під планом.

Приклад:

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
+---------+  межа ділянки
[  БУД.  ]  будинок (попереднє місце)
==========  дорога або підхід
  ♣        дерево / зелена зона
  ~~~      можливе місце накопичення води
  Пн ↑     напрямок на північ

Не обов’язково використовувати саме ці символи. Можна намалювати власні, якщо вони зрозумілі й пояснені.

У верхній частині аркуша напиши:

• назву: «Земельний паспорт v1. Моя умовна ділянка»;
• клас і дату виконання;
• позначку «Навчальна модель»;
• коротку примітку, що розміри й об’єкти умовні.

Самоперевірка після 5 класу

Постав галочку біля кожного виконаного пункту:

• Я записав/записала, для кого створюю будинок і що важливо мешканцям.
• Я намалював/намалювала замкнену межу ділянки.
• Я показав/показала, що розташовано за межами ділянки.
• Я позначив/позначила північ та інші сторони світу.
• Я додав/додала природні об’єкти або зазначив/зазначила, що їх немає в моїй моделі.
• Я запропонував/запропонувала щонайменше два можливі місця будинку й порівняв/порівняла їх.
• Я обрав/обрала попередній варіант і пояснив/пояснила свій вибір.
• Я пояснив/пояснила умовні позначення.

Результат 5 класу: один читабельний план ділянки та короткий опис її потреб, оточення й попереднього розміщення будинку. У 6-му класі збережи цей аркуш і доповни його — не стирай попередню версію.

6 клас

Версія 2 — «Я уточнюю форму, пропорції та природні умови»

Що зберігається з 5 класу

Залишаються межі ділянки, об’єкти навколо, сторони світу, природні елементи, потреби мешканців і попередній варіант будинку. Якщо за результатами нових завдань ти вирішиш змінити місце будинку, не виправляй стару роботу: зроби новий аркуш і поясни, чому змінив/змінила рішення.

Крок 1. Перемалюй план так, щоб було легше порівнювати розміри

У 5 класі план був схематичним. Тепер потрібно передати співвідношення між частинами ділянки: що довше, що коротше, що ширше, а що вужче.

Обери один спосіб:

Спосіб А — умовна сітка. Намалюй на аркуші легку сітку олівцем або просто використай клітинки, якщо вони є. Познач межу ділянки за лініями сітки. Одна клітинка буде умовною одиницею, а не обов’язково метром.

Спосіб Б — пропорційний ескіз. Намалюй ділянку від руки, але стеж, щоб співвідношення сторін було правдоподібним: якщо одна сторона у твоєму задумі значно довша, на схемі вона також має бути довшою.

Спосіб В — умовний масштаб. Якщо ти хочеш працювати з масштабом, самостійно обери, якому умовному відрізку на папері відповідає частина умовної ділянки. Наприклад, лише як приклад, 1 см на малюнку може відповідати кільком умовним метрам. Точне співвідношення обираєш ти; його потрібно записати на аркуші, щоб читач розумів твій задум.

Запиши:

Для уточненого плану я використовую спосіб ___________________________.

Моя умовна одиниця / принцип пропорцій: ______________________________.

Я передав/передала пропорції ділянки так, щоб _________________________.

Не потрібно визначати точні реальні розміри або копіювати приклад масштабу.

Крок 2. Оціни площу та периметр у власних умовних одиницях

Твоє завдання — зрозуміти, чим відрізняються периметр (довжина межі) і площа (простір усередині межі). Ти можеш виконати це без точних розмірів у метрах.

Якщо працюєш із сіткою:

1. Периметр визнач, порахувавши умовні кроки вздовж зовнішньої межі. Якщо межа йде навскіс, зазнач, що підрахунок приблизний.
2. Площу підрахуй за кількістю клітинок усередині межі. Повні клітинки рахуй як цілі, неповні можна приблизно об’єднати в цілу клітинку.
3. Якщо ділянка складної форми, поділи її подумки або пунктиром на прості частини, а потім склади клітинки.
4. У відповіді зазнач, що це умовний розрахунок за навчальним планом, а не вимірювання справжньої землі.

Приклад принципу підрахунку (не готова ділянка):
+---+---+---+---+
|   |   |   |   |
+---+---+---+---+
|   |   |   |   |
+---+---+---+---+

Кожна маленька клітинка — умовна одиниця площі.
Кількість клітинок на межі не є площею: межа описує периметр.

Якщо не використовуєш сітку, можна написати якісну оцінку: «ділянка витягнута», «площа відносно невелика», «значна частина площі залишається вільною». Проте поясни, на чому ґрунтується така оцінка.

Запиши:

• Яка частина плану показує периметр? _________________________________.
• Як ти оцінив/оцінила площу? ________________________________________.
• Які частини межі або площі було найважче оцінити? ____________________.
• Як форма впливає на можливість розташувати будинок і залишити вільний простір? ______________________________________________________________.

Приклад формули, а не обов’язкових чисел: для прямокутника площу можна оцінити як добуток двох сторін, а периметр — як суму довжин усіх сторін. Якщо ти не задаєш довжин, не потрібно підставляти числа.

Крок 3. Додай схему рельєфу

Рельєф — це те, як поверхня ділянки підвищується або знижується. Для навчальної моделі не потрібні справжні висотні вимірювання.

1. Поділи умовну ділянку на частини: відносно вища, приблизно рівна, відносно нижча.
2. Якщо твоя ділянка задумана як рівна, так і напиши. Не потрібно спеціально вигадувати схил.
3. Якщо є схил, намалюй стрілку від вищої частини до нижчої.
4. Зверни увагу, де може збиратися вода.
5. Додай на план літерні позначки, наприклад В — відносно вище місце, Н — відносно нижче місце. Позначки не означають конкретних висот.

Приклад умовного схилу:
        Вища частина
       +-------------+
       | В       ↘   |
       |          ↘  |
       |             |
       +---------- Н-+
             Нижча частина

Стрілка показує напрямок можливого руху води, а не виміряну висоту.

Відповідай:

• Чи є в моїй моделі схил? ____________________________________________.
• Якщо є, куди спрямований умовний стік води? __________________________.
• Де вода може затримуватися? ________________________________________.
• Чи варто ставити будинок у найнижчій частині за моїм задумом? Чому? ___ .

Крок 4. Опиши ґрунт і його можливі властивості

Вибери для навчальної моделі один тип ґрунту або суміш. Це припущення, а не результат реального дослідження.

Для орієнтування:

• Піщаний ґрунт зазвичай краще пропускає воду, але його поведінка залежить від складу та стану.
• Глинистий ґрунт часто пропускає воду повільніше й може утримувати вологу.
• Суглинок або змішаний ґрунт може мати проміжні властивості.

Ці описи — спрощені навчальні приклади. Не потрібно доводити, що такий ґрунт є на справжній ділянці.

Заповни таблицю:

Приклад відповіді: «У моделі обираю ґрунт, що повільно пропускає воду; тому позначаю напрямок відведення поверхневого стоку та не планую місце збору води біля будинку». Це лише приклад логіки, а не єдина правильна відповідь.

Крок 5. Розділи ділянку на функціональні зони

Функціональна зона — це частина території, призначена для певної діяльності.

Обери ті зони, які відповідають твоєму проєкту. Можливі варіанти:

• житлова зона — будинок і простір безпосередньо біля нього;
• вхідна зона — шлях від дороги до входу;
• зелена зона — дерева, кущі, сад або інші рослини;
• зона відпочинку — місце для спокійного перебування надворі;
• господарська зона — місце для зберігання речей або виконання побутових справ;
• зона руху — проходи та, якщо потрібно за задумом, проїзд;
• зона, яку потрібно залишити вільною — наприклад, через умовний стік води або для майбутнього обслуговування.

1. Нанеси кожну зону на план окремим написом, простим візерунком або межею.
2. Перевір, чи не займають дві зони одне й те саме місце без пояснення.
3. Перевір, чи можна пройти від краю ділянки до входу, зелених зон та інших потрібних місць.
4. Підпиши, що саме відбуватиметься в кожній зоні.

Схематичний приклад зонування:
+----------------------------------+
| ЗЕЛЕНА ЗОНА       | ВІДПОЧИНОК   |
|                   |              |
|-------------------+--------------|
| ВІЛЬНИЙ ПРОСТІР   |   БУДИНОК    |
| / можливий стік   |              |
+-------------------+------||------+
                           || підхід
===========================дорога===

Письмові відповіді:

• Які функціональні зони я передбачив/передбачила? _____________________.
• Яка зона має бути ближче до входу? Чому? _____________________________.
• Які зони бажано відокремити одна від одної? __________________________.
• Який простір потрібно залишити вільним і для чого? ___________________.

Крок 6. Перевір розміщення об’єктів і будинку

Тепер перевір не лише сам будинок, а й взаємне розташування всіх елементів.

Для кожного об’єкта відповідай:

• Чи не перекриває він вхід або головний прохід?
• Чи не опиняється зелена зона там, де за твоїм задумом проходить вода?
• Чи зручно користуватися господарською зоною?
• Чи залишається місце для руху й обслуговування будинку?
• Чи є можливість провести майбутні інженерні мережі, не прокладаючи їх через кожну зону?

Точних відстаней у метрах вимагати не потрібно. Для попередньої перевірки використовуй формулювання «поруч», «далі від», «уздовж межі», «між будинком і входом», «не перетинає головний прохід». Якщо хочеш, можеш самостійно показати відстань умовними клітинками.

Крок 7. Порівняй два або три варіанти розміщення

Використай той самий набір критеріїв для всіх варіантів. Не змінюй критерії лише для того, щоб виправдати улюблений варіант.

У таблиці можна використовувати слова «добре», «прийнятно», «потребує змін» або короткі пояснення. Якщо хочеш використати числові оцінки, самостійно обери просту шкалу та поясни її. Числа не є обов’язковими.

Висновок:

Я обираю варіант ______. Найважливіша причина — ______________________.

Його слабке місце — _________________________________________________.

Щоб поліпшити рішення, я ____________________________________________.

Крок 8. Оформи Земельний паспорт v2

На новому аркуші перемалюй уточнений план. На ньому мають бути:

• межі та форма ділянки;
• північ і сторони світу;
• об’єкти навколо;
• природні елементи;
• умовна схема рельєфу й напрямку стоку води, якщо вони передбачені;
• ґрунт як умовне припущення;
• функціональні зони;
• будинок у вибраному місці;
• вхід і головний підхід;
• легенда паспорту та короткий текст про вибір.

Підпис: «Земельний паспорт v2. Уточнений навчальний план».

Самоперевірка після 6 класу

• Я зберіг/зберегла ідею та основні дані першої версії.
• Я показав/показала пропорції ділянки й пояснив/пояснила обраний спосіб.
• Я розумію різницю між периметром і площею.
• Я описав/описала рельєф як умовну модель, не видаючи припущення за вимірювання.
• Я обрав/обрала тип ґрунту й пояснив/пояснила можливі наслідки.
• Я розділив/розділила ділянку на функціональні зони.
• Я порівняв/порівняла варіанти розміщення будинку за спільними критеріями.
• Я оформив/оформила нову версію плану з легендою/умовними позначками.

Результат 6 класу: уточнений пропорційний план, схема функціональних зон і письмове обґрунтування вибраного місця будинку.

7 клас

Версія 3 — «Я готую проєктний план ділянки»

Що зберігається з попередніх класів

Ти зберігаєш контур ділянки, оточення, сторони світу, природні умови, функціональні зони й обраний варіант будинку. Тепер план має відповідати на запитання: чи можна організувати територію так, щоб будинок, доступ до нього, природні умови й можливі інженерні мережі не заважали одне одному?

Крок 1. Склади коротку картку вихідних даних

На початку нової версії зафіксуй, що є даними твоєї навчальної моделі, а що — припущеннями.

На цьому етапі не потрібно шукати справжній документ про власність, кадастровий номер або реальні координати. Тема документів вивчається як розуміння того, які відомості потрібні для реального проєктування.

Крок 2. Розрізни власність, користування та проєктні припущення

Для навчального проєкту обери один умовний статус ділянки, наприклад: «умовно належить родині», «умовно орендована» або «використовується за домовленістю». Це приклад для розуміння понять, а не юридичний висновок.

Запиши:

• Умовний статус ділянки: _________________________________________.
• Які відомості були б важливими для реального проєкту? Наприклад: підтверджені межі, призначення землі, обмеження, доступ до дороги.
• Яких даних у моїй навчальній моделі немає? ________________________.
• Що я не буду видавати за факт? __________________________________.

Головна ідея: проєктувальник не повинен самостійно вигадувати правовий статус або реальні межі. Якщо дані невідомі, їх позначають як такі, що потребують перевірки.

Крок 3. Познач межі та умовні опорні точки

1. На проєктному плані познач поворотні кути межі літерами А, Б, В, Г та іншими за потреби.
2. Перевір, що межа є замкненою і жодна її частина не зникає за іншою лінією.
3. Якщо ділянка неправильної форми, можна позначити її кути послідовно.
4. Не потрібно вписувати справжні координати. За бажанням можна придумати умовну сітку або умовні координати, але підписати, що вони навчальні.
5. Познач, з якого боку є доступ із дороги або проходу.

Запитання для перевірки:

• Чи можна однозначно зрозуміти, де закінчується ділянка? ______________.
• Чи зрозуміло, з якого боку до неї потрапляють? _______________________.
• Які межі в реальному проєкті потрібно було б перевірити за офіційними даними? ______________________________________________________________.

Крок 4. Прив’яжи будинок до меж ділянки

Прив’язка означає, що на плані видно не тільки форму будинку, а й його розташування відносно меж і доступів.

1. Намалюй контур будинку у вибраному місці.
2. Покажи, куди спрямований головний вхід.
3. Від кожної найближчої сторони будинку до відповідної межі проведи коротку допоміжну лінію або стрілку.
4. Якщо використовуєш умовну сітку, можна порахувати проміжки в клітинках. Якщо ні — підпиши розташування словами: «ближче до північної межі», «відсунений від дороги», «залишено простір між будинком і зеленoю зоною».
5. Познач навколо будинку умовну зону перевірки відступів. Не потрібно підбирати нормативні відстані або видавати їх за правильні. Напиши: «Фактичні нормативні відступи для реального проєкту потребують перевірки».

Приклад ідеї прив'язки (не в масштабі):
     межа ділянки
+-----------------------------------+
|                                   |
|       <--- простір --->           |
|           +-------------+         |
|           |   БУДИНОК   |         |
|           +------||-----+         |
|                  || шлях          |
+------------------||---------------+
                   дорога

Стрілки показують взаємне розташування, а не точні нормативні відступи.

Запиши пояснення:

• Чому будинок розташований саме в цій частині ділянки? ________________.
• Який простір залишається перед входом? ______________________________.
• Яка частина ділянки залишається вільною для інших потреб? ____________.
• Які відступи або обмеження не можна підтвердити без реальних даних? ___ .

Крок 5. Познач зони, де розміщення обмежене або потребує перевірки

На реальній ділянці не всю територію можна використати однаково. У навчальній моделі створи карту обмежень, не посилаючись на вигадані нормативні числа.

Використай такі категорії:

• Зона, яку бажано залишити вільною: наприклад, місце можливого стоку води або головний прохід.
• Зона природних об’єктів: дерево чи зелена ділянка, яку ти вирішив/вирішила зберегти.
• Зона доступу: місце для входу й підходу.
• Зона можливих комунікацій: умовний коридор, яким у майбутньому можуть пройти мережі.
• Зона, що потребує нормативної перевірки: смуга біля меж або об’єктів, для якої не можна встановлювати остаточні відступи без підтверджених даних.

Відобрази ці частини штрихуванням, пунктиром або підписами. У легенді поясни кожен знак.

Перевір: чи не потрапив будинок у зону, яку ти сам/сама позначив/позначила як небажану? Якщо потрапив, або зміни розміщення, або поясни, як зміниться призначення зони.

Крок 6. Додай вертикальну організацію ділянки

Вертикальна організація — це уявлення про те, де поверхня вища або нижча та куди може рухатися вода. Не потрібно вказувати висотні відмітки в метрах.

1. Перенеси умовні позначки вищої й нижчої частин із версії 2.
2. Додай стрілки можливого поверхневого стоку.
3. Познач місце, де стік може наближатися до будинку, входу або проходу.
4. Якщо поверхня в твоїй моделі рівна, зазнач: «Рельєф умовно прийнятий рівним; напрямок стоку потребує уточнення в реальному проєкті».
5. Запропонуй просте проєктне рішення: наприклад, змінити місце будинку, залишити вільний коридор для води або не розміщувати важливу зону в найнижчій частині.

Вища частина                  Нижча частина
      В  ↘  ↘  ↘  ↘  ↘  ↘  Н
+------------------------------------+
|       вільний коридор стоку        |
|   +------------+                   |
|   |  БУДИНОК   |   зелена зона     |
|   +------------+                   |
+------------------------------------+

Стрілки на схемі — лише умовне пояснення. Ти не визначаєш справжній напрямок води.

Крок 7. Познач можливі зовнішні інженерні точки

Ти ще не проєктуєш повні внутрішні мережі — це буде в інженерному паспорті. Тут потрібно лише передбачити, звідки вони могли б підходити до ділянки.

На плані можна умовно позначити:

• можливий напрямок електропостачання;
• можливе джерело води;
• можливий напрямок відведення стічних вод;
• можливий доступ для обслуговування;
• інші ресурси, які потрібні за твоїм задумом.

Не потрібно стверджувати, що ці мережі справді існують або підключення гарантовано доступне. Умовні точки можна позначити літерами, наприклад Е — електрика, В — вода, К — каналізація, та описати в легенді.

Умовна зовнішня інфраструктура:
             можлива точка води (В)
                       |
+--------------------------------------+
|       +-------------+                |
|       |   БУДИНОК   |------ (Е)      |
|       +-------------+                |
|                                      |
+-------------------||------------------+
                    || доступ / дорога
              напрямок каналізації (К)

Схема не показує технічних рішень чи точного маршруту. Вона допомагає перевірити, чи є на ділянці місце для можливих підключень і чи не конфліктуватимуть вони з іншими зонами.

Запиши:

• Які ресурси потрібні моєму будинку? _________________________________.
• З якого боку умовно можуть підійти зовнішні мережі? __________________.
• Чи перетинає можливий маршрут будинок або важливу зону? ______________.
• Що потрібно перевірити перед реальним підключенням? __________________.

Крок 8. Склади проєктний висновок

Напиши коротку відповідь на кожне запитання:

1. Чому вибране місце будинку підходить для цієї ділянки?
2. Які природні умови вплинули на розміщення?
3. Як організований доступ до будинку?
4. Де залишено місце для зелені, відпочинку та господарських потреб?
5. Які коридори потрібні для можливих інженерних мереж?
6. Які дані залишаються припущеннями й потребують перевірки в реальному проєкті?

Крок 9. Оформи Земельний паспорт v3

Фінальний аркуш версії 3 має показувати:

• межі ділянки та опорні кути;
• напрямок на північ і об’єкти оточення;
• будинок із позначеним входом;
• взаємне положення будинку й меж;
• функціональні зони;
• природні елементи, умовний рельєф і стік води;
• зони, які бажано залишити вільними або перевірити;
• можливі точки й коридори зовнішніх мереж;
• легенду, пояснення вибору й перелік припущень.

Підпис: «Земельний паспорт v3. Проєктний план ділянки».

Самоперевірка після 7 класу

• Я відокремив/відокремила умовні дані від відомостей, яких у моделі немає.
• Я позначив/позначила межі послідовно й зрозуміло.
• Я показав/показала, як будинок розміщений відносно меж.
• Я позначив/позначила доступ до будинку та вільні простори.
• Я визначив/визначила зони, які не варто займати або потрібно перевірити.
• Я врахував/врахувала умовний рельєф і можливий стік води.
• Я вказав/вказала можливі точки підключення ресурсів, не подаючи їх як фактичні.
• Я пояснив/пояснила рішення письмово.

Результат 7 класу: проєктний план ділянки, що пов’язує будинок, межі, функціональні зони, природні умови, доступ і можливі зовнішні мережі.

8 клас

Версія 4 — «Я враховую оточення, сонце, вітер, воду й маршрути»

Що зберігається з попередніх класів

Не змінюй без пояснення контур ділянки, основне розміщення будинку, функціональні зони та коридори можливих мереж. Тепер перевір, як територія взаємодіє з природними умовами й сусідніми об’єктами.

Головне питання 8 класу: як зробити так, щоб будинок і ділянка були зручними, а сонце, вітер, вода та маршрути не створювали зайвих проблем?

Крок 1. Створи схему контексту

Контекст — це оточення, яке впливає на ділянку. На новому аркуші перенеси межу й будинок, а за межами ділянки познач умовні об’єкти, що мають значення для рішення.

Для кожного об’єкта допиши його можливий вплив:

Не потрібно додавати всі об’єкти. Обери ті, що справді впливають на твою модель.

Крок 2. Покажи умовний рух сонця

Для навчального ескізу можна використати загальну схему: сонце з’являється зі східного боку, проходить видимий шлях небом і зникає із західного боку. Реальне освітлення залежить від сезону, широти, погоди та перешкод; твоя схема не є точним астрономічним розрахунком.

1. На плані збережи стрілку півночі.
2. Познач східний бік як умовний напрямок ранкового сонця, а західний — вечірнього.
3. Вибери зони, яким за задумом потрібне більше світла, та зони, де тінь прийнятна.
4. Познач об’єкти, що можуть давати тінь: будинок, умовні дерева або сусідні будівлі.
5. Подивись, чи не затінює будинок місце, яке ти відвів/відвела для саду або відпочинку.

                         Пн
                         ↑
          Зх  ←----------------→  Сх
        вечірнє сонце       ранкове сонце

      [можлива тінь]    +-----------+
                        |  будинок  |
                        +-----------+

Запиши:

• Яка зона в моїй моделі має отримувати більше сонячного світла? _______.
• Яка частина може бути затіненою? ____________________________________.
• Чи створює будинок тінь там, де вона небажана? ______________________.
• Чи варто трохи змінити розміщення будинку або зелені? Чому? __________.

Крок 3. Додай умовні вітрові умови

Не потрібно знати справжню розу вітрів місцевості. Вибери навчальний сценарій: наприклад, вважай, що вітер найчастіше приходить з одного обраного боку, або познач декілька можливих напрямків.

1. Намалюй одну або кілька стрілок, що показують умовний напрямок вітру.
2. Визнач, які зони можуть бути більш відкритими вітру.
3. Подумай, чи потрібно розміщувати місце відпочинку в більш захищеній частині.
4. Перевір, чи не створює твоя схема суперечність: наприклад, місце, яке задумане як тихе й захищене, розташоване на повністю відкритій стороні.
5. Запиши, що це припущення для моделі, а не прогноз реальних вітрів.

Питання:

• З якого боку в моєму сценарії приходить умовний вітер? _________________
• Які зони найбільш відкриті? __________________________________________
• Де варто передбачити захищений простір? ______________________________
• Яке рішення допомагає зробити простір комфортнішим? __________________

Крок 4. Уточни поверхневий стік і водовідведення

Перевір, чи узгоджені між собою рельєф, будинок, проходи та функціональні зони.

1. Перенеси на план відносно вищі й нижчі частини ділянки.
2. Намалюй стрілки можливого руху води після дощу.
3. Познач, де вода може рухатися вільно, де може затримуватись, а де її шлях перекритий будинком або іншими об’єктами.
4. Запропонуй, як зменшити конфлікт. Наприклад, змінити умовне розміщення будинку, залишити вільний коридор для стоку або не розміщувати важливий прохід у найнижчій частині моделі.
5. Не кресліть технічну дренажну систему: на цьому етапі важливо показати проблему й просторовий принцип її розв’язання.

        можливий напрямок стоку
                 ↘  ↘  ↘
+--------------------------------------+
| зелена зона       вільний коридор    |
|                    ↘  ↘  ↘           |
|      +-----------+         НИЖЧЕ      |
|      |  БУДИНОК  |                    |
|      +-----------+                    |
+----------------------||---------------+
                       || вхід / дорога

Запиши:

• Де проходить умовний шлях води? ______________________________________
• Чи перетинає він будинок або головний підхід? ________________________
• Яке коригування ти вносиш або чому залишаєш план без змін? ____________
• Які дані для реального водовідведення потрібно було б отримати? _______

Крок 5. Побудуй маршрути людей і господарського доступу

На плані повинно бути зрозуміло, як люди користуватимуться ділянкою.

1. Познач головний пішохідний маршрут від дороги до входу.
2. Якщо у твоєму задумі потрібен господарський доступ, познач його окремою лінією.
3. Проведи маршрути до тих зон, якими користуватимуться мешканці: наприклад, від входу до місця відпочинку або саду.
4. Познач місця, де маршрути перетинаються.
5. Перевір, чи не змушує один маршрут проходити через іншу функціональну зону без потреби.
6. Якщо маршрути перетинаються, поясни, чи це зручно. За необхідності зміни схему.

+--------------------------------------+
| ЗЕЛЕНА ЗОНА  <....>  ВІДПОЧИНОК      |
|      ^                   ^           |
|      : пішохідний шлях   :           |
|      :        +----------+           |
|      +........| БУДИНОК  |           |
|               +----||----+           |
+--------------------||----------------+
                     || від дороги

..... умовний маршрут пішки

Відповідай:

• Звідки починається головний маршрут і куди веде? _____________________
• Які зони він з’єднує? _______________________________________________.
• Чи є зайві перетини маршрутів? ______________________________________.
• Як організувати доступ так, щоб не порушувати приватність і спокій? ___ .

Крок 6. Оціни сонячний потенціал вільних частин ділянки

Тут не потрібно розраховувати виробіток сонячних панелей або знати технічні характеристики обладнання. Потрібно знайти на плані місця, які за твоєю схемою можуть отримувати більше або менше сонячного світла.

1. Познач відносно відкриті для сонця частини ділянки.
2. Познач частини, що можуть затінюватися будинком, деревами чи сусідніми об’єктами.
3. Визнач, де за твоїм задумом було б логічно розглядати використання сонячної енергії: на відповідній частині даху або у відкритій зоні, якщо це узгоджується з іншими потребами.
4. Не вважай таку зону автоматично придатною для встановлення обладнання. Це лише попередня оцінка потенціалу.

Запиши:

• Яку частину ділянки я вважаю найбільш відкритою для сонця? ____________
• Які перешкоди можуть затінювати її? __________________________________
• Який варіант використання сонячної енергії можна дослідити далі? ______
• Що ще потрібно перевірити перед реальним рішенням? ___________________

Крок 7. Узгодь усі схеми на одному плані

Збери попередні результати на одному аркуші або на кількох аркушах із однаковою орієнтацією та зрозумілими посиланнями між ними.

На інтегрованому плані мають узгоджуватися:

• межі й оточення ділянки;
• будинок та його вхід;
• функціональні зони;
• умовний рельєф і стік води;
• рух сонця та тіні;
• умовні напрямки вітру;
• пішохідні й господарські маршрути;
• можливі точки та коридори зовнішніх мереж;
• зони, що потребують уточнення.

Якщо все не вміщується на одному аркуші, створи головний план і додаткові схеми: «Сонце й вітер», «Рельєф і стік», «Маршрути й мережі». На кожній додатковій схемі вкажи, що вона стосується тієї самої ділянки, і збережи однаковий напрямок півночі.

Крок 8. Оформи Земельний паспорт v4

Назва: «Земельний паспорт v4. Інтегрована модель ділянки».

Додай короткий висновок:

Які природні або просторові умови найбільше вплинули на план? __________.

Який конфлікт між будинком, маршрутами, водою, сонцем або мережами я знайшов/знайшла? ________________________________________________________.

Як я його розв’язав/розв’язала або що пропоную змінити? _______________.

Які припущення досі не підтверджені? _________________________________ .

Самоперевірка після 8 класу

• Я показав/показала оточення та описав/описала його вплив.
• Я врахував/врахувала умовний рух сонця й можливі тіні.
• Я описав/описала умовні вітрові умови.
• Я перевірив/перевірила напрямок стоку води та його конфлікти з будинком і проходами.
• Я показав/показала пішохідні й, за потреби, господарські маршрути.
• Я оцінив/оцінила відносний сонячний потенціал, не видаючи його за точний розрахунок.
• Я узгодив/узгодила план і додаткові схеми.
• Я записав/записала проблеми, які виявив/виявила, та рішення для їх усунення.

Результат 8 класу: інтегрована модель ділянки, у якій будинок узгоджений з умовним мікрокліматом, водою, маршрутами, функціональними зонами та можливими мережами.

9 клас

Фінальна версія — «Я перевіряю й обґрунтовую рішення»

Мета

Зібрати в єдину логічну систему всі напрацювання попередніх років, порівняти можливі рішення, виявити суперечності й пояснити, чому остаточне розміщення будинку найкраще відповідає потребам умовної ділянки.

Фінальна версія може містити умовні розрахунки й модельні ціни, але не повинна створювати враження, що це офіційна землевпорядна документація або підтверджений проєкт для будівництва.

Крок 1. Проведи комплексний аналіз ділянки

Переглянь версії 1–4 і склади список усіх чинників, які впливають на розміщення будинку.

У стовпці «Статус даних» познач, що є умовою навчальної моделі, що є висновком із власної схеми, а що для реального проєкту потребувало б перевірки.

Крок 2. Склади список проєктних обмежень

Обмеження — це обставина, яку потрібно врахувати, навіть якщо вона ускладнює бажане рішення. Розділи їх на три групи.

А. Умовні фізичні обмеження — форма, рельєф, вода, наявні об’єкти, обмежений вільний простір.

Б. Функціональні обмеження — необхідність підійти до входу, зберегти зелену зону, відокремити приватний простір від господарського.

В. Питання для перевірки в реальному проєкті — правовий статус, підтверджені межі, містобудівні умови, нормативні відстані, доступність мереж, ґрунтові та геодезичні дані.

Заповни:

Не вигадуй нормативні відстані та не називай їх «обов’язковими», якщо вони не були надані вчителем як частина умовної задачі. У навчальному паспорті достатньо позначити місце, де такі обмеження слід перевірити.

Крок 3. Перевір площу, периметр і використання території

Якщо в попередніх класах ти використовував/використовувала сітку чи умовні одиниці, можеш узагальнити розрахунки. Якщо розміри не задавалися, не потрібно вигадувати точні значення. Можна працювати з відносними частками, умовними клітинками або якісними оцінками.

Визнач:

• яка частина ділянки зайнята контуром будинку;
• які частини відведено під вхід і маршрути;
• яку частину залишено зеленою або вільною;
• чи є зони, які дублюють функції одна одної;
• чи залишається достатньо простору для тих видів користування, які ти назвав/назвала важливими на початку.

Якщо використовуєш сітку, підрахуй клітинки кожної зони. Наприклад, можна записати «будинок займає приблизно таку-то частку клітинок», а не переводити це у квадратні метри. Будь-які числові значення є умовними, якщо для них не задано підтверджених вихідних даних.

Відповідай:

• Яка зона займає найбільшу частину моєї умовної ділянки? ______________.
• Чи відповідає це потребам мешканців? _________________________________.
• Яку зону можна зменшити або змінити без втрати важливої функції? ______.
• Чи є достатньо місця для входу, проходів, зелені й можливих мереж? ____.

Крок 4. Порівняй остаточні варіанти розміщення

Навіть якщо ти вже обрав/обрала місце будинку, повернись до альтернатив. Це допоможе перевірити, чи рішення не стало звичним лише тому, що ти обрав/обрала його раніше.

1. Візьми основний варіант із версії 4.
2. Намалюй ще один або два варіанти на маленьких схемах.
3. Для всіх варіантів використай однакові критерії.
4. Оціни, наскільки добре кожен варіант відповідає кожному критерію. Можна використовувати слова «добре / прийнятно / слабко». За бажанням можна обрати власну числову шкалу, але це не обов’язково.
5. Після порівняння запиши не лише перевагу переможця, а й його слабке місце.

Висновок:

Найкращим для моєї навчальної моделі вважаю варіант ______, тому що ____.

Найбільша перевага цього варіанта — __________________________________.

Найважливіший недолік або ризик — ___________________________________.

Я зменшив/зменшила цей недолік так: _________________________________ .

Крок 5. Додай модельну економічну оцінку землі

Це завдання не вимагає шукати реальну ціну землі. Мета — зрозуміти, що земельна ділянка є одним із ресурсів проєкту, а її умовна вартість впливає на бюджет.

Обери один спосіб:

Спосіб А — словесна оцінка. Познач умовну вартість як «низька», «середня» або «висока» й поясни, як змінилася б загальна сума, якби ця вартість зросла. Це порівняльна модель, не оцінка ринку.

Спосіб Б — умовна ціна. Якщо вчитель надав модельні ціни, скористайся ними. Якщо ні, за бажанням придумай власне умовне значення й обов’язково підпиши його як навчальне. Не потрібно відтворювати реальні ціни.

Запиши:

• Який сценарій вартості землі я використовую? ________________________.
• Чи входить вартість землі до загального бюджету мого проєкту? __________.
• Якщо умовна вартість землі зросте, які інші витрати або рішення доведеться переглянути? ______________________________________________________.
• Чому не можна використовувати мою умовну оцінку як ринкову? ___________.

Крок 6. Підготуй остаточний план земельного паспорта

Перемалюй або акуратно зведи найкращі рішення попередніх версій на фінальний план. Важливіше, щоб план був читабельним і узгодженим, ніж щоб він був художньо досконалим.

На фінальному плані потрібно показати:

1. назву проєкту та позначку «Умовна навчальна модель»;
2. межу й форму ділянки;
3. напрямок на північ;
4. об’єкти навколо, що впливають на проєкт;
5. будинок і його головний вхід;
6. функціональні зони;
7. збережені природні об’єкти;
8. умовний рельєф і напрямок можливого стоку води;
9. пішохідні та господарські маршрути;
10. можливі зовнішні точки й коридори інженерних мереж;
11. зони, що потребують нормативної або технічної перевірки;
12. легенду всіх символів.

Якщо деталі роблять головний план нечитабельним, використовуй додаткові схеми. На них мають бути та сама орієнтація й ті самі позначення будинку та меж.

Крок 7. Напиши повне обґрунтування розміщення

Напиши зв’язний текст із відповідями на запитання нижче. Не потрібно писати довгий твір — важливо дати конкретні пояснення.

• Чому будинок розміщений саме тут? Назви головні критерії.
• Як форма ділянки вплинула на план? Поясни, які зони через це розміщені саме так.
• Як враховано природні умови? Поясни рішення щодо ґрунту, рельєфу, води, сонця та вітру як умовних чинників.
• Як організовано доступ? Опиши шлях від дороги до входу та зв’язок між основними зонами.
• Як передбачено можливі мережі? Покажи, що для них зарезервовано простір і що треба перевірити.
• Які альтернативи розглядалися? Назви причину, чому ти не обрав/обрала інші варіанти.
• Які припущення залишилися? Не приховуй невідомі дані.
• Що може змусити тебе змінити рішення? Наприклад, інші підтверджені межі, умови ґрунту, доступність мереж або обов’язкові обмеження.

Крок 8. Склади перелік даних, які в реальному проєкті треба перевірити

Це важлива частина інженерної роботи. Вона показує, що ти розумієш межі власної навчальної моделі.

Можливий список:

• фактичні межі та офіційні дані про ділянку;
• правовий статус і допустиме використання землі;
• чинні містобудівні обмеження й нормативні відступи;
• топографічні та висотні дані;
• геологічні й ґрунтові умови;
• можливі точки підключення до мереж і технічні умови;
• реальний напрямок поверхневого стоку та потреби водовідведення;
• умови доступу, обслуговування й пожежного проїзду, якщо це потрібно проєкту;
• інші питання, які випливають саме з твоєї моделі.

Не потрібно самостійно збирати ці дані. У паспорті зазнач лише, що саме необхідно перевірити перед реальним проєктуванням.

Крок 9. Підготуй титульний аркуш і зміст

Титульний аркуш:

ЗЕМЕЛЬНИЙ ПАСПОРТ

Назва проєкту: __________________________________
Автор / авторка: _________________________________
Клас: ____________________________________________
Версія: Фінальна навчальна модель

Коротка ідея розміщення будинку:
__________________________________________________
__________________________________________________

Примітка: усі вихідні дані умовні; це навчальна модель,
а не офіційна землевпорядна документація.

Зміст може бути таким:

1. Потреби мешканців і завдання ділянки.
2. План меж та оточення.
3. Орієнтація й умовні природні умови.
4. Форма, пропорції, площа та периметр у прийнятих умовних одиницях.
5. Функціональні зони.
6. Рельєф, стік води та ґрунт як навчальні припущення.
7. Прив’язка будинку до ділянки.
8. Доступ і маршрути.
9. Можливі зовнішні інженерні точки та коридори.
10. Умовні обмеження й дані для перевірки.
11. Порівняння альтернатив.
12. Економічна модель вартості землі.
13. Фінальний план і обґрунтування.

Крок 10. Проведи фінальний аудит

Перш ніж подавати паспорт, перевір його за трьома групами критеріїв.

А. Чи зрозуміло читається план?

• Межа ділянки замкнена та зрозуміла.
• Є стрілка півночі.
• Усі символи розшифровані в легенді.
• Будинок, вхід і основні зони помітні.
• Додаткові схеми не суперечать головному плану.

Б. Чи узгоджуються рішення?

• Головний маршрут веде до входу.
• Будинок не перекриває зону, яку я сам/сама позначив/позначила як важливий коридор стоку.
• Функціональні зони мають зрозуміле призначення.
• Можливі точки мереж не забуваються й не конфліктують із головними зонами без пояснення.
• Обране місце відповідає потребам мешканців, записаним у 5 класі.
• Якщо рішення змінилося, я пояснив/пояснила причину.

В. Чи чесно описані дані?

• Умовні дані позначені як умовні.
• Я не видаю приклади за точні розміри власної ділянки.
• Я не вигадую реальні координати, документи або нормативні відстані.
• Я склав/склала список питань, які треба перевірити в реальному проєкті.
• Економічні оцінки позначені як модельні.

Самоперевірка після 9 класу

• Я зібрав/зібрала зміст усіх п’яти навчальних років.
• Я провів/провела комплексний аналіз ділянки.
• Я сформулював/сформулювала обмеження та перевірив/перевірила, чи враховані вони в плані.
• Я порівняв/порівняла альтернативні розміщення будинку.
• Я обґрунтував/обґрунтувала фінальне рішення.
• Я додав/додала умовну економічну оцінку або порівняльний сценарій вартості землі.
• Я позначив/позначила всі відомі припущення та невирішені питання.
• Я підготував/підготувала фінальний план і титульний аркуш.

Результат 9 класу: фінальний Земельний паспорт — узгоджена навчальна модель ділянки з планом, поясненнями, порівнянням варіантів, моделлю використання території та переліком даних, які в реальному проєкті потребували б професійної перевірки.

Додаток А. Універсальні шаблони для копіювання в зошит

1. Картка ділянки

НАЗВА ДІЛЯНКИ: _____________________________________
ПРИЗНАЧЕННЯ БУДИНКУ: _______________________________
ОСНОВНІ ПОТРЕБИ МЕШКАНЦІВ: _________________________
ФОРМА ДІЛЯНКИ: _____________________________________
ЩО Є ЗА МЕЖАМИ: ____________________________________
НАПРЯМОК ПІВНОЧІ НА ПЛАНІ: _________________________
ПРИРОДНІ УМОВИ (УМОВНО): ___________________________
ВИБРАНЕ МІСЦЕ БУДИНКУ: ____________________________
ГОЛОВНА ПРИЧИНА ВИБОРУ: ___________________________
ЩО ПОТРЕБУЄ ПЕРЕВІРКИ: ____________________________
ВЕРСІЯ ПАСПОРТА: ___________________________________

2. Таблиця «Факт, припущення чи питання?»

3. Журнал змін між версіями

4. Короткий чекліст для перевірки плану однокласником

Попроси однокласника прочитати план і відповісти:

• Чи зрозуміло, де межа ділянки?
• Чи можна знайти північ?
• Чи зрозуміло, де будинок та його вхід?
• Чи легко відрізнити різні функціональні зони?
• Чи всі символи пояснені?
• Чи видно напрямок можливого стоку води, якщо він передбачений?
• Чи зрозуміло, як пройти до будинку?
• Чи є на плані невирішена суперечність?
• Яке одне поліпшення зробило б план зрозумілішим?

Після перевірки запиши, що саме ти змінив/змінила. Це і є простий цикл design thinking: створити рішення, отримати відгук і вдосконалити його.