9-1-1 — Комплексний аналіз ділянки
У цьому уроці ти:
- зведеш усі зібрані дані в єдине «досьє ділянки» й оціниш їхню надійність;
- розділиш чинники на природні та штучні й визначиш обмеження;
- навчишся накладати «шари» обмежень і знаходити вільну зону;
- побудуєш «карту придатності» та матрицю ризиків.
📖 1. Від окремих аналізів до системи
Протягом чотирьох років ти досліджував ділянку по черзі: межі, рельєф, ґрунт, воду, Сонце, вітер, оточення. Кожен аналіз ти виконував добре, але кожен відповідав на своє запитання. Тепер їх треба зв’язати, бо в житті чинники діють разом і впливають один на одного:
- схил визначає, куди тече вода; вода визначає, де вологе місце; вологе місце впливає на вибір фундаменту й розташування будинку;
- Сонце вимагає розмістити будинок на півночі ділянки, але там проходить охоронна зона лінії електропередач;
- розташування будинку змінює довжину мереж, а отже, вартість.
Комплексний аналіз — це розгляд усіх чинників разом, щоб знайти обмеження (чого не можна), ризики (що може піти не так) і можливості (що можна використати).
📖 2. Досьє ділянки
Для початку потрібно зібрати все в одне місце. Таку таблицю називають досьє ділянки. Для кожного параметра записують значення, джерело й надійність:
- A — виміряно особисто або взято з офіційного документа;
- B — розраховано на основі даних A;
- C — припущення, яке потребує перевірки.
Чесна позначка надійності — ознака хорошого проєктувальника: вона показує, де можна спиратися на дані, а де треба бути обережним.
Фрагмент досьє для ділянки М
| Група | Параметр | Значення | Джерело | Надійність |
|---|---|---|---|---|
| Правові | Цільове призначення | 02.01 (присадибна ділянка) | витяг із кадастру | A |
| Правові | Сервітути | відсутні | витяг | A |
| Геометрія | Площа | 1000 м² | план меж, координати | A |
| Рельєф | Перепад висот між кутами | 1,10 м | нівелювання | A |
| Рельєф | Середній ухил | ≈ 2,5 % | розрахунок | B |
| Ґрунт | Несуча здатність R | 200 кПа | таблиця (умовна) | C |
| Ґрунт | Швидкість просочування k | 20 мм/год | дослід на ділянці | A |
| Вода | Ґрунтова вода | 2,5 м | колодязь у сусідів | C |
| Клімат | Глибина промерзання | 1,0 м | довідник | A |
| Оточення | Висота будинку сусіда | 6 м | вимірювання за тінню | B |
| Мережі | Точки підключення | стовп (−2; 12), водогін (−3; 10) | огляд | A |
Зауваж: рядки з позначкою C — «слабкі місця» досьє. Для реального проєкту їх перевіряють у першу чергу (наприклад, замовляють геологічні вишукування замість умовного R).
📖 3. Природні фактори
Підсумуємо природну складову для ділянки М.
Рельєф. Висоти в кутах: (0; 0) — 100,00; (40; 0) — 100,60; (0; 25) — 100,50; (40; 25) — 101,10. Ухил за напрямами: 0,015 по X та 0,02 по Y. Повний ухил: √(0,015² + 0,02²) = √0,000625 = 0,025 = 2,5 %. Земля піднімається на північний схід, а вода тече на південний захід.
Ґрунт і вода. Суглинок із R = 200 кПа та k = 20 мм/год. Ґрунтова вода глибоко, а от поверхнева вода збирається на південному заході: там вологе місце.
Клімат, Сонце, вітер. φ = 50°, висота Сонця опівдні 16,5° / 40° / 63,5° (взимку / у рівнодення / влітку); сніг 150 кг/м²; зимовий вітер із заходу й північного заходу.
Рослинність. Груша заввишки 9 м: цінна, її бажано зберегти.
📖 4. Штучні фактори та обмеження
Оточення: будинок сусіда на півдні (6 м), вулиця на заході, сусідні ділянки зі сходу й півночі.
Інженерні об’єкти: повітряна лінія електропередач вздовж північної межі з охоронною зоною (на моделі — 4 м); електричний стовп і водогін біля вулиці.
Правові обмеження: цільове призначення дозволяє житловий будинок; сервітутів немає; діють нормативні відстані (урок 9-1-2).
Соціальні: сусіди, права на світло й воду.
Важливо розрізняти: обмеження — це те, що заборонено або неможливо (охоронна зона, нормативна відстань). Ризик — це те, що може трапитися (підтоплення, падіння дерева). Із обмеженнями рахуються завжди, а ризики зменшують заходами.
📖 5. Метод накладання шарів
Цей метод прийшов із картографії й геоінформаційних систем, а ти можеш виконати його на прозорих кальках чи в кольорі. Ідея: кожен чинник наноситься на план як окремий «шар», а потім шари накладають. Те, що залишилось не зафарбованим, і є вільна зона.
Для ділянки М виконаємо два перші шари:
- Шар 1. Відступи від меж. Не менше 3 м від східної, північної та південної меж, не менше 6 м від вулиці (докладно про це у 9-1-2). Вільна область: x від 6 до 37, y від 3 до 22.
- Шар 2. Охоронна зона ЛЕП. Забороняє забудову на y ≥ 21. Область скорочується до y від 3 до 21.
Площа вільної зони: (37 − 6) · (21 − 3) = 31 · 18 = 558 м², тобто 55,8 % ділянки. Далі шари, які ми додамо в наступних уроках (пожежні відстані, дерево, вологе місце, тінь), поступово зменшуватимуть цю зону.
📖 6. Карта придатності
Вільна зона — це «можна». Але де краще? Для цього використовують зважене накладання:
- Розділи ділянку на клітинки (наприклад, 5 м × 5 м).
- Для кожної клітинки оціни чинники від 0 до 3.
- Кожному чиннику призначь вагу (важливість).
- Обчисли суму: S = w₁·a₁ + w₂·a₂ + …
- Побудуй «теплову карту»: клітинки з вищим S — придатніші.
Приклад
Три чинники: сухість (вага 3), сонце (вага 3), близькість до під’їзду (вага 2). Максимальна сума: 3·3 + 3·3 + 2·3 = 24.
| Клітинка | Сухість | Сонце | Під’їзд | S = 3·Сух + 3·Сонце + 2·Під’їзд |
|---|---|---|---|---|
| A | 1 | 3 | 3 | 3 + 9 + 6 = 18 |
| B | 2 | 3 | 3 | 6 + 9 + 6 = 21 |
| C | 3 | 3 | 2 | 9 + 9 + 4 = 22 |
| D | 3 | 2 | 2 | 9 + 6 + 4 = 19 |
| E | 3 | 3 | 3 | 9 + 9 + 6 = 24 |
| F | 3 | 2 | 2 | 9 + 6 + 4 = 19 |
| G | 3 | 2 | 3 | 9 + 6 + 6 = 21 |
| H | 3 | 1 | 1 | 9 + 3 + 2 = 14 |
Найкраща клітинка — E (24), найгірша — H (14). Проте карта не ухвалює рішення за тебе: вона показує, де шукати найкращі варіанти. У 9-1-6 ти перевіриш їх ретельніше.
📖 7. Матриця ризиків
Для кожного ризику оцінюють:
- імовірність P: 1 — рідко, 2 — можливо, 3 — часто;
- наслідки S: 1 — незначні, 2 — помітні, 3 — серйозні.
Рівень ризику = P · S (від 1 до 9): 1–2 — низький, 3–4 — середній, 6–9 — високий.
| № | Ризик | P | S | Рівень | Захід | Після заходу |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Підтоплення південно-західної низини після зливи | 3 | 2 | 6 | дощовий сад у низині, не будувати там | 1 · 2 = 2 |
| 2 | Падіння груші на будинок під час шторму | 1 | 3 | 3 | відстань до будинку не менше 9 м | 1 · 1 = 1 |
| 3 | Зимове затінення південної стіни сусідом | 3 | 2 | 6 | зсунути будинок на північ | 2 · 1 = 2 |
| 4 | Виступи даху потрапили в охоронну зону ЛЕП | 2 | 3 | 6 | залишити запас 0,5 м, звіряти розбивку | 1 · 3 = 3 |
| 5 | Нерівномірне осідання фундаменту | 1 | 3 | 3 | розрахунок із запасом k ≥ 2 | 1 · 2 = 2 |
Хороша таблиця ризиків показує, що після заходів високих ризиків лишилося менше.
📖 8. Підсумок аналізу: три списки
Із усіх даних зводять три короткі списки:
- Жорсткі обмеження (те, чого не можна порушити): відступи від меж, охоронна зона ЛЕП, пожежні відстані.
- Критичні чинники (їх треба вирішити в проєкті): вологе місце, тінь від сусіда, ухил ділянки.
- Умови оптимізації (те, що хочемо покращити): сонце, зручність, збереження груші, короткі мережі.
Перший список визначає, де можна. Другий — що необхідно врахувати. Третій — за що змагатимуться варіанти.
🧪 Спробуй сам
- Вільна зона. Для ділянки М припустімо, що охоронна зона ЛЕП становить 6 м (замість 4). Обчисли площу вільної зони після шарів 1 і 2.
- Карта придатності. Використай ті самі ваги (3, 3, 2). Обчисли S для клітинок: K (сухість 2, сонце 3, під’їзд 1), L (3, 1, 3), M (1, 2, 2), N (3, 3, 1). Розстав їх за місцем.
- Ризики. Додай до матриці ризик: «Снігові замети біля входу» (P = 3, S = 1). Запропонуй захід і оціни рівень після заходу.
- Надійність. Для кожного параметра визнач позначку A, B чи C: а) площа ділянки з плану меж; б) ухил, обчислений за двома виміряними висотами; в) несуча здатність, взята з таблиці; г) швидкість просочування, виміряна дослідом.
- Досьє. Яких даних бракує в досьє ділянки М для остаточного проєктування? Назви п’ять.
Відповіді: 1) y ≤ 25 − 6 = 19, область y від 3 до 19: 31 · 16 = 496 м². 2) K: 6 + 9 + 2 = 17; L: 9 + 3 + 6 = 18; M: 3 + 6 + 4 = 13; N: 9 + 9 + 2 = 20. Порядок: N (20), L (18), K (17), M (13). 3) Рівень 3 (середній); захід — не ставити вхід у «снігову тінь», захисна смуга; після заходу, наприклад, P = 1, S = 1 = 1. 4) а) A; б) B; в) C; г) A. 5) Наприклад: геологія (реальна несуча здатність), точний рівень ґрунтових вод, висота ліній електропередач і справжня ширина охоронної зони, технічні умови на мережі, висоти сусідніх споруд (точні).
🔑 Ключові слова
- Комплексний аналіз — спільний розгляд усіх чинників.
- Досьє ділянки — зведена таблиця даних із джерелами й надійністю.
- Накладання шарів — метод пошуку вільної зони.
- Карта придатності — оцінка клітинок ділянки за зваженими чинниками.
- Матриця ризиків — оцінка ризиків за імовірністю й наслідками.
✅ Перевір себе
- Чим комплексний аналіз відрізняється від аналізу окремих чинників?
- Що означають позначки надійності A, B, C?
- Чим обмеження відрізняється від ризику?
- Як працює метод накладання шарів?
- Як обчислюють суму на карті придатності?
- Як розрахувати рівень ризику й навіщо порівнювати його до і після заходів?
📌 Коротко запам’ятай
Комплексний аналіз зводить усі чинники в досьє ділянки з джерелами та надійністю. Природні й штучні чинники дають обмеження (чого не можна), ризики (що може трапитись) і можливості. Метод накладання шарів показує вільну зону, карта придатності — де в ній краще, а матриця ризиків — що й чим зменшувати. Результат — три списки: жорсткі обмеження, критичні чинники й умови оптимізації.