Keyboard shortcuts

Press ← or → to navigate between chapters

Press S or / to search in the book

Press ? to show this help

Press Esc to hide this help

9-1-6 — Остаточне розміщення будинку

У цьому уроці ти:

  • виконаєш повний цикл вибору: фільтр, варіанти, метрики, оцінка, стійкість, рішення;
  • навчишся перетворювати критерії на числа й нормалізувати їх;
  • перевіриш рішення сценарієм «що, якщо» та запишеш обґрунтування;
  • закріпиш остаточне розташування будинку на генплані.

📖 1. Весь процес на одній схемі

Вибір остаточного місця — це поєднання всього, що ти вивчив. Він складається з шести кроків:

  1. Фільтр. Лишаємо лише положення, що виконують жорсткі обмеження (урок 9-1-2).
  2. Варіанти. Створюємо щонайменше три принципово різні варіанти.
  3. Метрики. Для кожного критерію вимірюємо значення, а не оцінюємо «на око».
  4. Оцінка. Нормалізуємо значення й підраховуємо зважену суму.
  5. Стійкість. Змінюємо ваги й умови й дивимося, чи не змінився результат.
  6. Рішення й обґрунтування. Записуємо, що обрано, чому, які ризики й що змусило б змінити рішення.

📖 2. Фільтр і варіанти

З 9-1-2 ми знаємо область можливих положень південно-західного кута будинку: x_зх від 6,5 до 11, y_пд від 4,5 до 12,5 (за винятком південно-західного куточка, де вологе місце). Це лише 32 м², але в ній уміщається багато варіантів.

Оберемо три принципово різні:

ВаріантКут (x; y)Ідея
А(8; 5)ближче до вулиці й до півдня, великий двір позаду
Б(8; 12)на півночі, подалі від сусіда, біля вулиці
В(11; 9)у центрі, подалі від вулиці й ближче до груші

Усі три виконують обов’язкові вимоги R-01 – R-06: від межі, від вулиці, пожежну відстань, охоронну зону ЛЕП, відстань до груші (у В вона дорівнює рівно 9 м) і не перекривають вологе місце. Тепер порівняємо їх за якістю.

📖 3. Критерії та метрики

Кожен критерій має чітку метрику, яку можна обчислити:

№КритерійМетрикаЩо кращеВага
1Зимове затінення південної стінивисота тіні h = 6 − 0,30 · (y_пд + 4), мменше3
2Безпека від грушівідстань від стіни до стовбура: 30 − (x_зх + 10), мбільше2
3Довжина мережL = (x_зх + 3) + (x_зх + 2) + 7 = 2 · x_зх + 12, мменше2
4Сухість: відстань до вологого місцяd = √(max(0; x_зх − 8)² + max(0; y_пд − 7)²), мбільше3
5Тиша й приватність: відстань до вулиціx_зх, мбільше1
6Зручність: шлях від брами (0; 12) до дверей√(x_зх² + (y_пд + 4 − 12)²), мменше2

Ваги (разом 13) призначені до підрахунку й мають пояснення: сухість і сонце критичні для здоров’я й комфорту (3), безпека та економія мереж важливі (2), а тиша не така критична, бо розташування за правилами вже достатньо далеко від вулиці (1).

Значення метрик

ВаріантТінь h, мГруша, мМережі, мВологе, мВулиця, мШлях, м
А3,31228088,54
Б1,212285,088,94
В2,19343,61111,05

📖 4. Нормалізація та підсумок

Значення мають різні одиниці, їх неможливо додати безпосередньо. Тому їх нормалізують до шкали від 0 до 100 (метод «мін–макс»):

  • якщо більше — краще: оцінка = (x − x_min) : (x_max − x_min) · 100;
  • якщо менше — краще: оцінка = (x_max − x) : (x_max − x_min) · 100.

Приклад (критерій 1, тінь, менше краще). x_max = 3,3 (А), x_min = 1,2 (Б). Для В: (3,3 − 2,1) : (3,3 − 1,2) · 100 = 1,2 : 2,1 · 100 ≈ 57.

Оцінки за критеріями (0–100)

Критерій (вага)АБВ
1. Тінь (3)010057
2. Груша (2)1001000
3. Мережі (2)1001000
4. Вологе (3)010072
5. Вулиця (1)00100
6. Шлях (2)100840

Зважена сума

Сума = Σ (вага · оцінка), поділена на суму ваг (13).

  • А: 3·0 + 2·100 + 2·100 + 3·0 + 1·0 + 2·100 = 600; 600 : 13 ≈ 46,2.
  • Б: 3·100 + 2·100 + 2·100 + 3·100 + 1·0 + 2·84 = 1168; 1168 : 13 ≈ 89,8.
  • В: 3·57 + 2·0 + 2·0 + 3·72 + 1·100 + 2·0 = 487; 487 : 13 ≈ 37,5.

Переможець — варіант Б (≈ 90 балів).

Застереження. Нормалізація «мін–макс» підсилює різницю: найгірший варіант отримує 0, навіть якщо він лише трохи гірший. Тому поряд з балами дивись на реальні значення з таблиці метрик. Наприклад, різниця у шляху між А (8,5 м) та Б (8,9 м) — лише 0,4 м, і це зовсім не катастрофа.

📖 5. Стійкість вибору

Ваги — це наші судження, і інша людина могла б призначити інші. Перевіримо, чи не залежить результат від них.

Сценарій змінСума АСума БСума ВПереможець
Основні ваги (3; 2; 2; 3; 1; 2)46,289,837,5Б
Тиша важливіша: вага критерію 5 стає 340,077,945,9Б
Тінь менш важлива: вага критерію 1 стає 154,588,034,0Б

У всіх сценаріях виграє Б. Вибір стійкий. Якби переможець змінювався, довелося б замислитися, що для тебе справді найважливіше, і обговорити це з іншими.

📖 6. Сценарій «що, якщо»

Хороший проєктувальник перевіряє не лише ваги, а й умови. Запитаємо: що, якщо охоронна зона ЛЕП виявиться не 4 м, а 8 м? (див. задачу 9-1-2.)

  • Нова межа: y_пн ≤ 16,5, отже, y_пд ≤ 8,5. Варіант Б стає неможливим (його північна стіна на y = 20).
  • Серед можливих положень залишається, наприклад, Б′ (8; 8): тінь 6 − 0,30 · 12 = 2,4 м; груша 12 м; мережі 28 м; вологе місце 1,0 м; шлях 8,0 м.
  • Тінь 2,4 м закриває вікна першого поверху взимку. Рішення: змінити планування: житлову кімнату з великими вікнами перенести на другий поверх, а внизу розмістити допоміжні приміщення.

Тобто резервний план існує: він трохи гірший, але виконує всі вимоги. Така відповідь і є ознакою зрілого проєкту: він не розвалиться, якщо вхідні дані зміняться.

📖 7. Обґрунтування вибору

Остаточний запис складається з частин:

  1. Рішення. Будинок розташовано за варіантом Б: кут (8; 12), стіни x від 8 до 18, y від 12 до 20; ±0,000 = 101,07.
  2. Підстави (з числами). Варіант виконує всі обов’язкові вимоги (реєстр R-01 – R-08). За зваженою оцінкою набирає 89,8 з 100 (А — 46,2, В — 37,5). Тінь від сусіда взимку на 1,2 м (проти 3,3 м та 2,1 м), відстань до вологого місця 5 м, відстань до груші 12 м.
  3. Альтернативи. А відкинуто через сильне затінення південної стіни (3,3 м) і близькість вологого місця; В — через довші мережі (на 6 м) та близькість до груші.
  4. Ризики та заходи. Запас до охоронної зони ЛЕП лише 0,5 м: контроль під час розбивки, звис даху не більше 0,5 м із півночі. Затінення 1,2 м: південні вікна з підвіконням 1,2 м. Ґрунт: резервне рішення (плита), якщо R виявиться меншим.
  5. Що змінило б рішення. Збільшення охоронної зони до 8 м (перехід на Б′ з перенесенням віталень на другий поверх); суттєво менша несуча здатність (перехід на плиту); відмова від збереження груші (більше можливостей для розташування).

📖 8. Остаточний генплан

Генплан HOUSE 5.0 має містити:

  • межі ділянки, координати, масштаб, «Пн», основний напис;
  • будинок із координатами кутів, відстанями до меж, ±0,000;
  • решту споруд (гараж, сарай, теплиця, альтанка) з прив’язкою й експлікацією;
  • проїзд, стежки, брама, зона снігу;
  • мережі, септик, дощовий сад, перехоплювальна канава (кольорами за домовленістю);
  • зони освітлення, охоронну зону ЛЕП, вологу низину, дерево;
  • таблицю показників: забудова, покриття, озеленення;
  • примітки: що перевірено (реєстр вимог), що резервне.

🧪 Спробуй сам

  1. Варіант Г. Додай до порівняння варіант Г: кут (9; 8). Обчисли метрики (тінь, груша, мережі, вологе, вулиця, шлях). Чи дає цей варіант вищу оцінку, ніж А та В?
  2. Нові ваги. Для чотирьох варіантів (А, Б, В, Г) перерахуй оцінки за основними вагами. Оціни місце Г серед інших.
  3. Сценарій. Припустімо, що груша виявилася хворою і її видалили. Які критерії втрачають сенс? Яку нову вагу ти пропонуєш? Чи може змінитися лідер?
  4. Обґрунтування. Перепиши обґрунтування вибору Б від першої особи (як для захисту), включивши не менше трьох чисел.
  5. Критика. Назви два слабких місця методу «вага × оцінка» й запропонуй, як їх зменшити.

Відповіді: 1) Г (9; 8): D = 12; тінь 2,4; груша 30 − 19 = 11; мережі 2·9 + 12 = 30; вологе √(1² + 1²) ≈ 1,4; вулиця 9; шлях √(81 + 0) = 9,0. 2) Оцінки Г за критеріями: 43; 67; 67; 28; 33; 82, зважена сума ≈ 52,1: вище, ніж А (46,2) та В (37,5), але набагато нижче, ніж Б (89,8). 3) Критерій груші втрачає сенс; варіанти A–В виграють свободу, і Б, ймовірно, залишиться лідером, бо його перевага в тіні й вологому місці. 5) Слабкі місця: суб’єктивні ваги й підсилення різниць нормалізацією; зменшити можна перевіркою стійкості та порівнянням реальних значень.

🔑 Ключові слова

  • Метрика — кількісна міра критерію.
  • Нормалізація — приведення значень до однієї шкали (0–100).
  • Зважена сума — підсумок із урахуванням ваг критеріїв.
  • Стійкість вибору — незмінність результату за зміни ваг або умов.
  • Сценарій «що, якщо» — перевірка рішення за інших умов.
  • Резервне рішення — запасний варіант на випадок зміни даних.

✅ Перевір себе

  1. З яких шести кроків складається процес остаточного вибору?
  2. Чим фільтр за жорсткими обмеженнями відрізняється від оцінки варіантів?
  3. Навіщо нормалізувати значення критеріїв?
  4. Як перевіряють стійкість вибору?
  5. Чому сценарій «що, якщо» робить проєкт надійнішим?
  6. З яких частин складається обґрунтування рішення?

📌 Коротко запам’ятай

Остаточний вибір — це шлях від фільтра за жорсткими обмеженнями до зваженої оцінки варіантів за вимірюваними метриками. Результат перевіряють на стійкість до змін ваг і до зміни умов (сценарії «що, якщо»), а рішення записують із числами, альтернативами, ризиками, заходами й умовами, за яких воно змінилося б.